До уваги батьків: як розпізнати здібності
дитини?
Дитина має очевидні музичні здібності, якщо:
§ Впізнає мелодії
§ Почувши музику, із
задоволення підспівує або поспішає танцювати під неї
§ При співі або грі вкладає у
виконання почуття і емоції
§ Розуміє і може описати
словами характер і настрій музики
§ Самостійно наспівує почуті
мелодії
§ Швидко і легко повторює
ритм і мелодію
§ Вигадує власні мелодії
§ Навчилась або вчиться грати
на якому-небудь музичному інструменті
§ Має музичні переваги щодо
вибору діяльності.
Дитина має артистичні здібності, якщо:
§ З легкістю спілкується з
іншими дітьми і дорослими
§ З великим бажанням виступає
перед аудиторією
§ Вміє добре викладати свої
думки
§ Прагне викликати емоційні
реакції у інших, коли із захопленням щось розповідає
§ Часто виражає свої почуття
мімікою, жестами, рухами
§ Змінює тональність і
вираження голосу, мимоволі наслідуючи людину, про яку розповідає
§ Легко копіює чиїсь пози,
вираз обличчя і тому подібне
§ Пластично і органічно
рухається
§ Любить і розуміє значення
красивого одягу, вбрання для створення образу.
Дитина має літературне дарування, якщо:
§ Любить, коли їй читають і
розповідають оповідання, історії, казки, билини
§ Ставить багато питань,
добре запам'ятовує події і їх учасників
§ Здатна довго утримувати в
пам'яті почуті образи і прагне використовувати їх в нових сюжетах історій
§ Любить фантазувати
§ Розповідаючи про що-небудь,
уміє дотримуватися сюжету, не втрачає основну думку
§ Зображує персонажів своїх
фантазій емоційними одушевленими, олюдненими
§ Вибирає у своїх оповіданнях
слова, які передають емоційний стан героїв
§ Використовує багатий
словниковий запас.
Дитина має художні здібності, якщо :
§ Не знаходячи слів, малює
або ліпить, щоб виразити свої емоції
§ Краще всього сприймає саме
візуальну інформацію
§ Помічає красиві предмети,
любить їх розглядати і ходити на виставки (у музеї)
§ Висловлює свою думку про
побачене з позиції краси, з естетичних позицій. Охоче ліпить, малює, креслить,
комбінує фарби і матеріали
§ Малюнки не однотипні, а
різноманітні
§ Використовує різноманітні
кольори ( готові або/і сам змішує)
§ Не боїться малювати олівцем
і використовувати різну техніку для створення задуму.
Дитина має спортивні здібності, якщо :
§ Дуже енергійна, увесь час
хоче рухатися
§ Здається, що вона ніколи не
втомлюється
§ Смілива, не боїться синяків
і шишок
§ Краще за багатьох
однолітків розвинена фізично
§ Майже завжди прагне виграти
в спортивних іграх
§ Віддає перевагу над
спокійними розвагами навіть безцільній "метушні"
§ У неї є свій
герой-спортсмен
§ Має широкий діапазон рухів
(від повільного до швидкого, від плавного до різкого)
§ Прекрасно утримує рівновагу
§ Демонструє хороший рівень
розвитку основних рухових навичок (ходьба, біг, лазіння, стрибки, уміння кидати
і ловити предмети)
Завдання батьків – своєчасно підтримати розвиток індивідуальної своєрідності і неповторного життєвого шляху дитини.
Практичні поради батькам молодших школярів щодо того, як досягти оптимальної швидкості читання
- Важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ. Пам'ять людини влаштована так, що
запам'ятовується не те, що є постійним, а те, що миготить, тобто то є, то
немає. Тому всі тренувальні вправи слід проводити короткими порціями, але
зі значною частотою. Не можна казати «Доки не прочитаєш, з-за столу не
виходь». Для першокласника достатньо домашнього тренування трьома порціями
по п'ять хвилин. .
- «Вуркітливе» читання було основним елементом при навчанні в школі
В. Сухомлинського. Це таке читання, коли дитина читає вголос,
напівголосно, зі своєю швидкістю впродовж п'яти хвилин.
- Гарні наслідки має читання перед сном. Останні події дня
фіксуються емоційною пам'яттю, і вісім годин сну людина перебуває під
їхнім впливом. Ще 200 років тому казали: «Студент, науками живущий, учи
Псалтырь на сон грядущий».
Часто ми радимо дитині прочитати вірш на ніч і покласти під подушку. Ця
рекомендація означає одне: останнє дня залишається в пам'яті на всю ніч.
- Якщо дитина не любить, читати, то їй найкраще підійде й режим читання:
дитина читає 1—2 рядки й отримує короткочасний відпочинок. Таку можливість
дають книжки з великими картинками й одним-двома реченнями внизу.
- Розвиток техніки читання сповільнюється через слабку оперативну
пам'ять. Дочитавши до четвертого слова, учень уже не пам'ятає першого.
Корисні такі вправи: багаторазове читання, читання будь-якого тексту в
темпі скоромовки, виразне читання з переходом на незнайому частину.
- Вправа «Блискавка» полягає в чергуванні читання в комфортному
режимі з читанням із максимально доступною швидкістю. 3а командою
«Блискавка» дитина читає з прискоренням протягом 20 секунд, надалі
тривалість збільшують до 2-х хвилин.
- Вправа «Буксир». Дорослий читає зі швидкістю, доступною дітям, а
діти намагаються читати мовчки, стежити та встигати за дорослим. Перевірку
проводять шляхом раптової зупинки.
- Вправа «Хто швидше?». На стіл кладуть картки зі статтею. Потрібно
знайти конкретне речення в одній із карток «ковзаючи» очима по тексту.
- Вправу «Губи» використовують із метою чіткого розмежування дітьми читання
мовчки та читання вголос, а також активного зовнішнього промовляння при
читанні. За командою «Читати мовчки» діти прикладають палець лівої руки до щільно стиснутих губів.
Збираємось до школи - список усього необхідного до 1 вересня
Майже скінчилось літо. Чомусь воно пролетіло швидше, ніж минулі роки. Хоча,
можливо це не літо швидко пролетіло, це ми не встигаємо жити - настільки
насичений кожен день. Але зовсім скоро осінь, а з нею і школа. Знову почнуться
уроки, додаткові заняття і гуртки... Це як зовсім інше життя: одне життя -
літо, друге життя - навчальний рік. Але до навчального року потрібно
підготуватись - придбати шкільну форму, спортивний одяг, канцтовари та багато
усього іншого. Щоб нічого не забути, складаємо список усього необхідного, що
потрібно придбати перед початком навчального року.
Орієнтовний список речей першої необхідності для учнів початкової школи
Зошит у клітинку 12 аркушів — 10 шт.
Зошит у косу лінію 12 аркушів — 10 шт.
Щоденник
Обкладинки для зошитів — 10 шт.
Обкладинки для книг — 1 уп.
Ручки кулькові — 2 шт.
Олівці прості — 2 шт.
Олівці кольорові — 1 уп.
Пенал — 1шт.
Папка для зошитів — 1 шт.
Альбом для малювання — 2 шт.
Ластик, точилка, лінійка
Для уроків праці:
Папка для праці — 1
шт.
Ножиці — 1 шт.
Клей-олівець , клей з кісточкою —по 1 шт.
Кольоровий картон — 1 уп.
Кольоровий папір — 1 уп.
Для уроків малювання та образотворчого мистецтва:
Акварельні фарби — 12 кольорів
Пензлик — 1 шт.
Пластилін — 12 кольорів
Дощечка для пластиліну — 1 шт.
Ножики для пластиліну — 1 уп.
Шкільна форма
Спортивний костюм і взуття
Ранець
Помилки родинного виховання
Всі батьки займаються
вихованням своїх дітей в міру свого уміння і розуміння життя, рідко задумуючись
про те, чому в певних ситуаціях поступають так, а не інакше. При цьому в кожній
родині бувають моменти, коли поведінка любимої дитини ставить дорослих у глухий
кут. І батьки час від часу вчиняють помилки.
Помилка
перша. Обіцяння більше не любити
Батьки часто
незадоволені тим, що діти сперечаються з ними. На їх думку, діти це роблять
навмисно. Загрози тут не діють. Тоді батьки використовують своєрідну козирну
карту: «Якщо ти не будеш таким, як я хочу, я більше не буду тебе любити». Однак
ця загроза швидко забувається. Діти чудово відчувають фальш. Один раз обманув,
батьки можуть надовго втратити довіру дитини — вона не буде сприймати їх як
лживих людей. Краще сказати: « Я все одно буду тебе любити, але поведінку твою
не схвалюю».
Помилка
друга. Байдужість
«Роби, що завгодно,
мені байдуже»,--часто говорять батьки, втомившись від вередувань сина або
доньки. Відчув байдужість батьків дитина може почати перевіряти, наскільки воно
«справжнє». Виходить замкнуте коло. Краще замість демонстративного байдужого
ставлення до дитини постаратися налагодити дружні стосунки, навіть якщо вам
поведінка її не подобається. Можна сказати: « В цьому питанні я з тобою не
згоден. Але я хочу допомогти , тому що люблю тебе. В будь який момент, коли
тобі буде потрібна твоя допомога, можеш запитати у мене поради.»
Помилка
третя. Забагато суворості
«Ти повинен робити те,
що я тобі сказала, тому що я в
родині головна»,--нерідко стверджують мами в розмовах з дітьми.
Багато батьків
вважають, що не можна давати дітям поблажок, тому що вони «сядуть на шию».
Однак, занадто суворе виховання, яке засноване на принципах, не завжди
зрозумілих дітям, нагадує дресирування. В таких випадках дитина буде все
виконувати у присутності батьків і свідомо забувати про всі заборони, коли їх
немає поблизу. Переконання завжди краще надмірної суворості. Якщо необхідно,
можна сказати: «Ти зараз зробиш так, як я говорю, а ввечері ми спокійно все
обговоримо».
Помилка
четверта. Дітей не треба розпещувати
Дитинство — коротка
пора, і щоб воно було прекрасним, батьки можуть допомогти дітям уникнути багато
труднощів. Як приємно вгадувати і виконувати бажання дітей. Але розбалуваним
дітям важко приходиться у житті. Такі діти часто відчувають свою безпорадність
та самотність. «Спробуй зробити сам, а якщо не зможеш, я тобі допомогу»,--Ось
один з варіантів мудрої відповіді.
Помилка
п’ята. Грошова
«Більше грошей — краще виховання»,--впевнені
деякі батьки. Але любов не можна купити за гроші. Батьки не повинні відчувати
докорів сумління, якщо не можуть виконати будь-яке бажання дитини. Любов,
ласка, спільні ігри та активне дозвілля набагато важливіші, ніж вміст кишені.
Щасливим роблять не гроші, а розуміння того, що ти для батьків — самий-самий!
Помилка
шоста. Наполеонівські плани
«Моя дитина буде
займатися музикою(тенісом, живописом), я не дам їй упустити свій шанс». Деяких
батьків не хвилює, що дитині цім займатися не цікаво. Такі батьки впевнені, що
з часом діти оцінять їх добрі наміри.
На жаль так буває не завжди. Бажаючи звільнитися від
батьківської опіки, діти починають виражати свій протест посильними способами —
грубити, робити навпаки, уходити з дому та інше. Тому, коли заповнюється день
дитини корисними і потрібними справами, не забувайте про його бажання,
залишайте певний час на її особисті справи.
Помилка
сьома. Дуже мало ласки
«Поцілунки та інші
ніжності не так важливі для дитини». Деякі батьки вважають, що крім поцілунків
та обійми у дитинстві, є більш потрібні й серйозні речі. Однак, необхідно
пам’ятати, що діти будь-якого віку прагнуть ласки: вона допомагає їм відчувати
себе любимими, надає впевненості у собі. Бажання приласкати повинно виходити не
тільки від батьків, а й від дитини.
Помилка
восьма. Ваш настрій
Коли у дорослих
неприємності на роботі, погані відносини в родині, вони часто «випускають пару»
на дітей. Багато дорослих впевнені, що потім достатньо приласкати малюка чи
купити йому давно обіцяну іграшку — і все буде гаразд. Коли така поведінка є у
дорослих, малюк розуміє: не важливо, що я роблю і як, головне, який настрій у
мами.
Помилка
дев’ята. Обмаль часу
«Нажаль, у мене обмаль
часу», - так говорять деякі батьки, забуваючи при цьому істину — народили
дитину, знайдіть для неї час. В іншому випадку їх чадо буде шукати розуміння
серед чужих людей і швидко віддалиться від своїх батьків. Навіть якщо день
розписаний по хвилинам, необхідно хоча б ввечері знайти час для спілкування з дитиною.
Можна сказати: «Ввечері я, незважаючи на зайнятість, завжди знайду час для
тебе».
— Хто з вас погодиться брати участь в роботі батьківського комітету? — без особливої надії питає вчителька.
І батьки опускають очі. Нікому з них не
хочеться брати на себе зайві обов'язки. А тим часом вони позбавляють себе і
важливого права — права активно впливати на життя школи.
Ось що думають про участь батьків у шкільному
житті самі педагоги .
Попри бажання вчителя здаватися неупередженим,
усіх батьків він розподіляє на три категорії: ті, які активно допомагають,
байдужі, агресивно налаштовані.
Перші — помічники — украй необхідні в житті будь-якого класу. Учитель їм довіряє і схильний уважно ставитися до їхніх проблем. Такі батьки у разі, якщо в дитини виникають труднощі, завжди спроможні обговорити їх відкрито і не соромлячись, розраховуючи на розуміння і дружню допомогу.
Перші — помічники — украй необхідні в житті будь-якого класу. Учитель їм довіряє і схильний уважно ставитися до їхніх проблем. Такі батьки у разі, якщо в дитини виникають труднощі, завжди спроможні обговорити їх відкрито і не соромлячись, розраховуючи на розуміння і дружню допомогу.
Другі — байдужі — їхнє ставлення незрозуміле,
тому швидше щодо них виникає недовір'я: невідомо, чого від них чекати в
критичну хвилину.
Третіх — агресивних — уникають усіма можливими
способами. Їм рідко неформально йдуть назустріч і намагаються не заглиблюватися
в їх труднощі та проблеми; будь-яка спроба спілкування з ними для вчителя є
важкою та небезпечною.
Навіть якщо з навчанням у дитини все гаразд,
часто необхідно поговорити про неї з людиною, яка спостерігає її у невідомих
вам ситуаціях. Учитель може розповісти вам цікаві подробиці життя дитини, якісь
факти, що залишились поза вашою увагою. Для цього вчителеві потрібно витратити
додатковий, неробочий час, але для вас він його не пошкодує, якщо ви
неодноразово відгукувалися на його прохання про допомогу, коли більше не було
до кого звернутися. Тому допомагайте школі. Шукайте спосіб допомогти вчителеві
в організації класного життя, в ремонті приміщення, в придбанні посібників,
ніколи за жодних обставин не ігноруйте суботників. Справді, нема кому в школі
мити вікна, окрім учителів і дітей. І вчителі це робити не повинні. Вони просто
воліють працювати та навчати дітей в чистих класах, а на технічний персонал
школі вже з років десять як не виділяють необхідних коштів. Категорична заява
батька «Це мене не обходить!» — завжди дуже образлива для вчителя. Вона
демонструє ваше нешанобливе ставлення до нього. Ви не можете опуститися до
миття підлоги й вікон, а він повинен це робити? Але ж це не входить у коло його
обов'язків. Ви грубо вказуєте йому його місце на соціальному щаблі у сфері
обслуговування? Будь ласка, але й учитель теж пам'ятатиме: ви його не
поважаєте.
Отже, чому вам варто хоч би час від часу брати
участь у роботі батьківського комітету? Для того щоб налагодити гарні стосунки
з учителем? Так, і це дійсно важливо. Але це ще не все.
Що може батьківський комітет?
1. Подбати про безпеку в школі. Зібрати гроші на встановлення системи
відеоспостереження, на зарплату охоронцеві або гардеробникові в «закритому»
гардеробі тощо.
2. Контролювати збирання і витрачання «шкільних грошей». Члени
батьківського комітету можуть відкрити власний рахунок та самостійно знімати з
нього гроші, витрачаючи на шкільні потреби за рішенням батьківських зборів.
Багато батьків не хочуть йти в батьківський комітет саме тому, що бояться
підозр щодо «нецільового використання» коштів або «здирства» грошей. Але такі
підозри ніколи не виникнуть, якщо батьки бачитимуть результати своїх вкладень —
нові фіранки в класі, абонемент до Музею, кінотеатру для всього класу, новорічні
подарунки для дітей, що вибрані з любов'ю і вмінням. Наприклад, в одній школі
батьківський комітет придбав дівчаткам на 8 Березня в подарунок набори іграшок,
серед яких були нарядні корони. Того дня всі дівчатка ходили школою «королевами».
Пізніше одна з мам розповідала, що і в кімнаті її дочки, і в домах її
однокласниць ці корони лежать на видному місці — як пам'ять про те свято.
Дівчатка часто вбиралися в них, щоб почуватися
«справжніми принцесами». Звичайно ж, їхні батьки теж були дуже задоволені.
Немає нічого простішого, ніж скаржитися на постійне вимагання грошей. Узяти
грошові питання в свої руки і поклопотатися про те, щоб гроші, що сплачені
батьками, поверталися до їхніх же дітей, — важче, але набагато ефективніше.
3. Допомагаючи вчителеві проводити дитячі
свята, організовувати для дітей цікаві екскурсії та виїзди за місто, батьки
сприяють тому, щоб клас був дружним, не розподілявся на ворожі групи.
4. Від батьків залежить вибір додаткових
занять, які проводитимуться в школі. На прохання батьків адміністрація школи може запросити педагога, який організує
театральну студію, займатиметься з дітьми додатково бальними танцями,
спортивною боротьбою або поглибленим вивченням іноземної мови.
5. Батьки можуть багато що зробити для того, щоб клас був затишним, щоб
дітям у ньому було зручно навчатися.
6. Батьки мають стежити за харчуванням, яке діти одержують в школі, і за
необхідності висувають вимоги до адміністрації школи, районного відділу освіти.
7. Батьки повинні негайно звертати увагу адміністрації школи на випадки
крадіжки, здирства, залякування та інші кримінальні явища в середовищі дітей.
Такі випадки необхідно припиняти відразу ж і
жорстко — це допоможе не тільки жертвам малолітнього злочинця, але і йому
самому.
8. Батьки також можуть вплинути на атмосферу,
що склалася в класі. Як приклад наведу розповідь мами однієї першокласниці. «Це
було напередодні випускного свята. Шефи подарували класу красиві книги. На жаль,
книг на всіх не вистачило, і було вирішено, що їх вручатимуть тільки кращим
учням. У моєї дочки були всі шанси одержати одну з цих премій, але коли я
почула це, я пройнялася обуренням. Як же так, одні діти підуть щасливими, а решта
понесуть із собою страшне горе? Адже важливим є не подарунок, відчуття того, що
тебе не забули, не обділили. І для поганих учнів це більшою мірою важливо, ніж
для хороших. Адже хороші і без цього знають, що вони хороші. При цьому я
злякалася й за власну дочку. Що, як вона побачить, що вона одержала подарунок,
а інші діти не одержали, і буде в душі зловтішатися, а може, навіть дражнити
цих дітей? Словом, я взяла гроші із «загальної каси», поїхала і придбала ще
книжок, щоб вистачило усім. Мені довелося витратити на пошук книг чимало часу,
але я знаю, що ніхто з наших учнів не пішов з останнього уроку в 1-му класі
скривдженим».
Звісно, все це — додаткова робота. Але це
робота в ім'я благополуччя наших дітей. І до речі, ваша дитина зможе пишатися
результатами вашої праці, ви дасте їй найважливіші уроки серйозного і
відповідального ставлення до справи. Їй буде приємно думати і говорити: «Це вікно
вимила моя мама. Цю екскурсію організував мій тато». Заради цього варто згаяти
час і докласти зусиль.
Звідки беруть свій початок шкільні проблеми?
Пошук витоків шкільних проблем у дітей, потрібно починати з
аналізу того, наскільки готовою до школи пішла дитина в перший клас. Якщо
дитина фізично і психологічно здорова, то він легко впорається з труднощами.
Треба дуже добре розуміти, що готовність до школи не міряється лише вмінням
читати, рахувати і трохи говорити по-англійськи, а має на увазі під собою
набагато більш складний комплекс умінь і навичок, що дозволяють дитині відносно
спокійно пристосуватися до шкільного життя.
Давайте зупинимося на такому
важливому моменті, як спілкування. Якщо школяр вміє будувати своє спілкування з
однокласниками, з учителем, він завжди готовий перепитати, якщо йому щось
незрозуміло, він уміє попросити про допомогу, він легко спілкується з людьми,
багато проблем у нього в навчанні просто не виникнуть.
Пригадується такий
випадок. Звернулися до мене з приводу порушеної стану одного першокласника. Він
відволікався на уроках, постійно був у якихось бурхливих емоціях, не міг
зосередиться на навчальному завданні. Вчитель і батьки ніяк не могли зрозуміти,
що з ним відбувається. У ході бесіди з ним ми зуміли з'ясувати причину, яку сам
хлопчик і сформулював: «Ви знаєте, Лариса Миколаївна, я зараз тільки зрозумів,
що зі мною відбувається: до мене ставляться як до лідера, а я не вмію ним бути,
і взагалі я мрію вчитися десь в звичайній школі, краще у бабусі в селі, де
немає таких вимог, і є багато друзів ». Після того, як проблема була виявлена,
цій дитині вдалося допомогти, і все у нього налагодилося.
Звичайно, коли дитина
знаходить своє місце в класі, багато страхів і тривог просто не виникають. Адже
уявіть, яке навантаження на психіку школяра виникає у відкинутої дитини при
відповідях біля дошки, під час піддражнювання на перервах. Якщо дитині вчасно
не допомогти, стан емоційної напруги, висока тривожність можуть тривати роками,
що неминуче позначиться на результатах не тільки усних відповідей, але і
контрольних робіт, іспитів. Дуже часто не вміють спілкуватися діти, яких цьому
не навчили в сім'ї, зайняті батьки не дають дитині тепла і любові в достатній
кількості, і вона звикає бути як би у відчуженні від інших, завжди трохи в
стороні.
Дослідження психологів показали, що наприклад, в лікарнях частіше
підходять до тих дітей, хто частіше посміхається, більш відкритих й веселих.
Такі і в педагогів будуть в улюбленцях, а значить, вони будуть відчувати себе
більш впевнено і будуть більш зосереджені на поясненні нового матеріалу.
Навчитися спілкування дитина може і в рольових іграх, в які з захватом грають
діти старшого дошкільного віку. А якщо дитина просиділа цей час біля комп'ютера
або не ходила у садок, значить їй доведеться цього вчитися в школі, паралельно
з розумінням азів наук. Крім того, бувають вроджені особливості, за яких діти
поводяться соромливо, або схильні до всіляких страхів або настроєні дуже
агресивно. Психологічна готовність - це
також моральна і емоційно-вольова готовність. Якщо дитина привчена до порядку,
кожна річ у неї знає своє місце, вона організована, відповідальна, самостійна,
любить вчитися, значить ще одне коло проблем не виникне в її шкільному житті.
Можу навести такий приклад. У дівчинки, починаючи з п'ятого класу стали
наростати проблеми, вона досить ліниво ставилася до навчання, могла не вивчити
урок, все, що їй подобалося, це тільки вбиратися. Мама розповіла, що вдома
постіль вона не прибирає, обідає в ліжку, дивлячись телевізор, в кімнаті
безлад, ніяких обов'язків по будинку дочка не виконує. Спочатку мама думала, що
балуючи дочку, вона проявляє свою любов. І тільки коли вже сформувалися стійкі
риси характеру, що заважають вчитися і працювати, вона почала бити на сполох.
Ну, а хто ж прийде вдруге з чарівною паличкою і перетворить доньку в
працелюбну, акуратну і люблячу читати книжки дівчинку? А вона від природи була
зовсім не дурна. Ось так батьки самі, не замислюючись про наслідки, формують у
своєї дитини характер, не дозволяє йому домагатися гарних результатів у
навчанні.
Такі діти дуже непосидючі,
не можуть зосередитися на уроці, заважають і задираються до сусідів по парті. Є
проблема, що позначається терміном ММД - мінімальні мозкові дисфункції. У нормі
мозок утримує увагу приблизно 20-30 хвилин, потім йде невеликий відпочинок 5-7
хвилин, після чого увагу знову включається, а у дитини з ММД активну увагу
зберігається лише 5-7 хвилин, а потім йде відпочинок іноді до півгодини.
Природно, матеріал уроку буде не засвоєний, якщо мозок дитини знаходиться в
неактивному стані більшу частину уроку.
Нейропсихологи вважають, що до 70%
сучасних дітей мають ті чи інші нейропсихологічні проблеми, тобто проблеми,
пов'язані з несформованістю тих чи інших мозкових структур. Такі діти
відчувають труднощі у вивченні математики, в грамотному листі і осмисленому читанні.
Зазвичайно такі діти непосидючі, подовгу зависають над домашніми завданнями, не
можуть займатися нецікавим справою. Точний діагноз може поставити тільки лікар,
але тим не менше батьки повинні знати, що, можливо, вони пред'являють своїй
дитині непосильні вимоги. Повільність, ліворукість, порушення емоційно-вольової
сфери - все це може створювати проблеми в навчанні, але при правильно
організованій допомоги фахівців багато труднощі можна нівелювати.
Багато
батьків активно беруть участь в процесі приготування уроків, але не завжди
роблять це грамотно. Не буде результативним сидіння поруч зі своїм чадом,
підказування йому у вирішенні завдань або написанні творів, а то й просто
виконання уроків замість нього або підсовування розв'язника. Поставити йому свою
голову або сидіти з ним на уроках ви не зможете.
Для ефективної допомоги
корисно знати, що люди відрізняються за способом сприйняття інформації. Є так
звані ГЛЯДАЧІ. Їм краще вдається запам'ятовувати зорову інформацію, зазвичай
вони досягають успіху в орфографії і в математиці, люблять порядок на столі і в
портфелі, обожнюють вирішувати головоломки і чудово грають у відеоігри, їх
письмові роботи відрізняються красою і акуратністю. А ось складно говорити і
грати в галасливі ігри з товаришами вони не дуже люблять.
Це добре виходить у
СЛУХАЧІВ. А також розмовляти по телефону, повторювати слогани реклам, співати
пісні, розповідати про свої почуття, бути заводієм в іграх. Їхні роботи не
відрізняються акуратністю, але цілком прийнятні. Їм краще вдаються усні предмети,
вони беруть участь з задоволенням у різних громадських справах. У них прекрасна
слухова пам'ять, вони легко запам'ятовують нові незнайомі слова.
Найважче
вчитися ДІЯЧАМ. Їх стихія - руху, відчуття. Вони обожнюють спорт, танці,
рухливі ігри, але їм важко запам'ятовувати те, що бачать і чують, а адже це
лежить в основі шкільного уроку. Абстрактним знанням вони протиставляють
практичні, де глядачам необхідно користуватися картками для запам'ятовування
таблиці множення, формул, правил орфографії, дат історичних подій або наукових
термінів. Необхідно виділяти різними чорнилом будь-які частини записів,
підкреслюючи або обводячи в гурток різні назви. При підготовці до усних
предметів при читанні тексту необхідно коротко записувати важливі думки чи
малювати у вигляді значків, схем ...
Якщо батьки зуміють грамотно допомогти дитині вчитися, то
зможуть зробити навчання своїх дітей радісним і успішним процесом, а не
джерелом негативних емоцій і сімейних скандалів.
6 правил для батьків - розумних користувачів
Інтернету
Кількість комп’ютерів, для яких
встановлюється з’єднання з мережею Інтернет, зростає кожного дня. Водночас як
серед корпоративних, так і серед домашніх користувачів дедалі поширенішим стає підключення до
високошвидкісних каналів. Це означає, що все більше дітей отримують можливість
працювати в Інтернеті, а отже, надзвичайно актуальною стає проблема безпеки
наших дітей у Всесвітній мережі. Оскільки від самого початку мережа Інтернет
розвивалася неконтрольовано, тепер у ній міститься величезний обсяг інформації,
серед якої багато небезпечної. У зв’язку з цим, а також тому, що вік, в якому
людина починає працювати з Інтернетом, стає дедалі молодшим, постає проблема
захисту дітей. А хто їм у цьому
допоможе, як не їхні батьки?
1.
Розмістіть комп’ютер у кімнаті, яку використовують усі члени родини.
Іноді діти тримають у секреті те, що вони
користуються Інтернетом. Вони можуть не бажати того, аби їх батьки були у курсі
їх дій в мережі. Важливо не реагувати досить емоційно, а зробити все можливе,
аби зняти цю психологічну напругу.
Обговорювати можливі труднощі легше, коли
комп’ютер знаходиться у спільній кімнаті. Крім того, ви можете використовувати
Інтернет разом із дитиною. Таким чином, розмови про Інтернет та контроль за
його використанням стануть повсякденною частиною вашого родинного життя.
2.
Використовуйте будильник для обмеження часу, якій дитина проводить в Інтернеті.
Заздалегідь погодьте тривалість перебування в Інтернеті.
Бажано визначити час перебування дітей в
он-лайні. Час, проведений за комп’ютером, необхідно обмежити для того, аби не
нанести шкоду стану здоров’я дитини. Ігрова комп’ютерна залежність стала
великою проблемою у всьому світі.
Обговоріть час перебування дитини в
Інтернеті та домовтесь про використання будильника. Таким чином ви уникнете
можливих конфліктних ситуацій.
3.
Використовуйте технічні засоби захисту: функції батьківського контролю в
операційній системі, антивірус та спам-фільтр.
Для роботи за комп’ютером зовсім
необов’язково знати всі його функціональні можливості. Запросіть спеціаліста,
якій налаштує операційну систему вашого комп’ютера та покаже, як працювати із
батьківським контролем. Краще один раз побачити, аніж багато разів почути. Не
використовуйте у себе вдома комп’ютер, якій технічно є незахищененим.
4.
Створіть «Сімейні інтернет-правила», що містять правила онлайн-безпеки для
дітей.
Діти навчаються шляхом експериментування.
Якщо ви зацікавлені у тому, аби ваша дитина навчалась не на своїх власних
помилках — якомога частіше обговорюйте теми, пов’язані із Інтернетом. Ви можете
розказати, наприклад, про достовірність інформації, розташованої в мережі. Так
ви невимушено створите свої «родинні правила» Інтернет-безпеки. Традиції, норми
та правила, які закріпились у родині — довговічні.
5.
Проводьте більше часу із дитиною. Всіляко заохочуйте обговорення тем,
пов’язаних з Інтернетом.
В житті кожного трапляються помилки. Немає
потреби сприймати помилки дітей як життєву проблему. Будуйте довірливі стосунки
задля того, аби бути впевненими, що у будь-якій ситуації дитина звернеться за
допомогою саме до вас. Щоб не сталось, ваша дитина повинна бути впевненою, що у
будь якій ситуації вона може розраховувати на вашу підтримку та прийняття.
Гарний рецепт побудови довірливих відносин — щоденне спілкування та спільне
проведення вільного часу. В невимушеній ситуації набагато легше обговорювати
«складні» питання.
6.
Навчайте дітей критично ставитися до інформації в Інтернеті і не повідомляти
конфіденційні дані он-лайн.
Повідомте дитині, що практично кожен може
створити свій сайт, і при цьому ніхто не може проконтролювати достовірність
інформації, розташованої на такому сайті. Навчіть дитину використовувати
інформацію із різних перевірених джерел.
Ви починаєте крокувати
сходинками шкільної науки. А перші кроки, звісно ж, надто невпевнені і важкі:
щось не з першого разу виходить, десь не зрозуміли, як виконувати роботу, а про
це просто ніде прочитати!
Як
правильно підписувати зошит?
У 1 та 2 класах зошити підписує вчитель; у 3 – 4 класах це роблять учні.
Зошит
з української
мови
учениці (учня)
2 класу
Антонівської загальноосвітньої школи
Антонівської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів №18
Аскерової Ангеліни
Аскерової Ангеліни
Як
зазначати дату та вид роботи?
У письмовій роботі з мови або математики треба зазначати дату
виконання роботи; яка це робота (класна чи домашня), вид завдання (вправа,
твір, задача, приклади тощо).
У кінці заголовків кома не
ставиться.
7 жовтня
Класна робота
Задача 35
Як
виправляти помилку?
Щоб виправити невірно написану літеру чи цифру, треба помилку закреслити навкіс
(справа наліво), користуючись ручкою, а не олівцем, і зверху написати потрібну
літеру чи цифру, теж ручкою.
Чи можна помилку
брати в дужки?
Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення чи приклад, його
закреслюють тонкою горизонтальною лінією, а в дужки не беруть, оскільки дужки є
пунктуаційним знаком.
Скільки рядків треба залишат
між класною і домашньою роботою?
Між заключним рядком тексту однієї роботи і початком наступної слід
пропускати два робочих рядки ( українська мова).
Де починати робити записи на новій
сторінці?
Записи на новій сторінці треба починати робити з першого рядка (українська
мова)
З другої повної
клітинки (математика)
Чи треба пропускати рядок між
датою і назвою роботи?
Між датою і назвою роботи, між назвою та видом роботи, між видом роботи і
заголовком рядок не пропускають( українська мова)
Чи можна залишати вільні рядки
в кінці сторінки?
Якщо залишаються вільні рядки, то їх використовують для завдань на розсуд
вчителя. Початок запису тексту і його заголовок виконують на одній сторінці.
Де треба починати записувати
дату, назву роботи та її вид?
Запис дати і виду роботи розміщують посередині робочого рядка. На 10
клітинці в зошиті з математики.
Скільки клітинок треба пропускати між
класною і домашньою роботою?
Між заключним рядком завдання однієї письмової роботи і початком наступної
роботи слід пропускати чотири клітинки.
Де слід розпочинати запис математичних
завдань?
Запис математичних завдань слід розпочинати на другій повній клітинці зверху та
на другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита.
Кільки клітинок слід попускати між
записами?
Між записами дати, назви роботи пропускають одну клітинку.
Як писати цифри і літери?
1. Цифри і літери
треба писати похило.
2. Кожну цифру, знак, літеру записують в окремій клітинці.
3. Для написання дужок теж відводять одну клітинку.
Яка повинна бути висота
літер та цифр?
1. Цифри повинні бути заввишки одна клітинка;
2. Малі літери у 1-2 класах пишуть заввишки одна клітинка,
а у 3 – 4 класах – 2/3 клітинки.
3. Великі літери треба писати заввишки півтори клітинки.
Які правила написання
найменувань?
Найменування
одиниць величин пишуть повністю у запинанні задачі та після словесного запису
числа:
(В одному
ящику 14кг цукерок? Скільки кілограмів груш завезли?)
Після чисел
найменування пишуть скорочено:
- Без крапки: 2 мм ,3 см, 4 дм,
4м, 6 кг, 7г, 8кг, 9ц, 10 т, 12 с, 13 хв, 14 год;
- Крапка
ставиться після скороченого запису найменування грошової одиниці: 20 грн.
35 к.
Які існують правила
скорочення?
1. Одиниці
швидкості скорочено записують так: 14 м/с 60 км/год
2. Одиниці площі
записують так: 15 26 (висота цифри «2» біля
літери – ½ клітинки)
3. Назви
предметів біля цифри записують скорочено, за правилами скорочень:
35
з. (зошитів) – до першої голосної;
17
ол. (олівців0 – до другої голосної.
У відповіді до
задачі назву предмета пишуть повністю:
Відповідь:
купили 24 олівці.
Комментариев нет:
Отправить комментарий