ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ "КІР"
Кір – небезпечне
вірусне захворювання Саме ця інфекція є однією із основних причин дитячої
смертності у світі.
Як
можна заразитись кором
Вірус дуже
швидко поширюється – він передається при розмові, кашлі, чханні чи будь-якому
тісному контакті з хворим. Як тільки у людини з’являються перші ознаки вірусу –
вона вже поширює інфекцію. Інкубаційний період триває від 7 до 17 днів.
При цьому
інфекція дуже швидко поширюється, тож з потоком повітря вірус може навіть
поширитись у сусідні приміщення, наприклад через вікна, вентиляцію тощо.
Симптоми у
дітей і дорослих
Найчастіше
кором хворіють діти та підлітки, однак, якщо щеплення не було, то заразитись
може і дорослий.
Перші тривожні
ознаки небезпечного вірусу – людина стає млявою, у неї порушується сон,
знижується апетит. Пізніше з’являється нежить та кашель, а також підвищується
температура.
Однак, вже
через кілька днів температура знижується, а от кашель та нежить не проходять, а
навпаки посилюються. В цей період в людини стають чутливими очі, важко дивитись
на світло, інколи доходить до запалення ока (кон’юнктивіт). Часто ці симптоми
можна сплутати зі звичайною застудою чи грипом. При цьому на внутрішній стороні
щік, а іноді й губ, вже з’являються дрібненькі цятки. Це вже одна із основних
ознак, що в хворого таки кір.
Вже на 4-5 день
після перших симптомів температура знову підвищується до 39-40 градусів, а на
шкірі з’являється дуже помітний висип червоних цяток. У цей момент посилюється
нежить, набрякають повіки та все обличчя.
До симптомів
може додатись ще й пронос. Також може посилитись головний біль, інколи хворі
навіть непритомніють.
Якщо хвороба
проходить без ускладнень, то вже до тижня часу хворому має стати краще. Тоді у
людини нормалізується температура, проходять кашель та нежить, а верхній шар
шкіри, на якій був висип, починає відлущуватись.
Ускладнення
Цей вірус
небезпечний ще й ти тим, що ускладнення після хвороби можуть бути не
безпечнішими за саму недугу. Інфекція сильно понижує імунітет, і організм стає
чутливим до будь-якої бактеріальної інфекції.
Ускладнення
можуть торкнутись і дихальної системи — це пневмонія, бронхіт. Також часто
після перенесення вірусу може виникнути запалення середнього вуха, часто це
трапляється у маленьких дітей.
Кір наносить
відбиток і на нервову систему, в деяких випадків може призвести до енцефаліту
(запалення головного мозку).
Профілактика
Як переконують
медики, найбільш дієвим захистом від кору є вакцинація. Її колять дитині у 12
місяців та 6 років.
“У країнах, де
вакцинація від кору охоплює більшість населення, люди перестають хворіти на
кір. І неприйнятною є ситуація, коли в час доказової медицини, лікарі чи інший
медичний персонал відмовляє молодих батьків від щеплення дітей. Вважаю, що це
своєрідний медичний злочин”, – заявила заступник Міністра охорони здоров’я
Оксана Сивак.
Вона також
запевнила, що вакцина проти кору “безпечна, надійна та ефективна”. Адже цю
вакцину використовують не лише в Україні, але і в багатьох інших європейських
країнах.
Дії у
разі виявлення перших симптомів кору
·
Терміново звернутися за
медичною допомогою, викликавши лікаря, та обов'язково
дочекатися його прибуття.
·
Не слід самостійно вести хворого у
лікарню, оскільки він є джерелом інфекції.
·
До приходу лікаря слід ізолювати хворого в
окремій кімнаті, яка має бути чистою, добре провітрюватися.
·
Обов'язково повідомити лікарю про всі
можливі контакти хворого на кір за останні 10-20 днів.
·
Хворому на кір рекомендовано організувати
постільний режим, забезпечити питтям.
·
Навчити хворого при нападах кашлю, нежитю
прикривати ніс і рот носовою хустинкою чи серветкою, часто мити руки милом.
·
Слід забезпечити хворого індивідуальними
речами побуту (окремий посуд, засоби гігієни та інше).
·
У жодному разі не проводити самолікування
хворого на кір.
·
Особам, що контактують з хворим на кір,
слід використовувати індивідуальні засоби захисту органів дихання, наприклад,
маску чи марлеву пов'язку, які варто змінювати через дві і чотири години
відповідно.
·
Чітко дотримуватися рекомендацій лікаря
щодо лікування хворого на кір та проведення заходів специфічної та
неспецифічної профілактики щодо контактних осіб.